Переходячи з рідкого в газоподібний стан, вуглекислота сильно охолоджується (до -40 С). В камері 3 вуглекислий газ попередньо осушують. Це дає змогу успішно застосовувати такий вуглекислий газ під час фрезерування важкооброб-люваних матеріалів (титану, нікелю, хрому тощо).

Зміна внутрішньої енергії під час виконання роботи є причиною нагрівання тіл, які труться, причому чим більша робота виконується, тим сильніше змінюється внутрішня енергія тіла і тим більше воно нагрівається. При недостатньому змащенні робота сил тертя може бути такою великою, що внаслідок нагрівання плавляться підшипники (наприклад, корінні і шатунні колінчастого вала тракторного чи автомобільного двигуна).

Здатність змінювати внутрішню енергію тіл під час виконання роботи (див. табл. 4) застосовують у техніці. Одним з прикладів є зварювання тертям. Зварювані деталі щільно притискають і потім приводять у швидке обертання одна відносно одної. В результаті виконання роботи на подолання сили тертя між деталями відбуваються розігрівання і плавлення їх поверхонь, і при стисканні вони зварюються. Цей вид зварювання застосовують для з'єднання частин валів, штоків з поршнями, виготовлення складного різального інструменту тощо.

У тому, що нагрівання тіла може відбуватися без надання йому певної кількості теплоти, а за рахунок виконання роботи, неважко переконатися і на простих дослідах. Зігніть і розігніть кілька разів мідну пластинку чи дротину, і ви виявите, що місце згину нагрілося. Вдарте кілька разів молотком по шматку свинцю, виявиться, що свинець також нагрівся.

Таким чином, внутрішня енергія тіла може змінюватися в результаті виконання роботи, причому ця зміна внутрішньої енергії завжди має дорівнювати виконаній над тілом роботі.