тильні терези складаються із скляного стерженька А, підвішеного на тонкій пружній нитці В. На одному кінці стерженька закріплено маленьку металеву кульку а, а на другому — противагу С. Ще одну металеву кульку Ь закріплено нерухомо на кришці терезів. Якщо кульки зарядити, то в результаті їх взаємодії стержень повертатиметься в горизонтальній площині. За кутом закручування нитки можна визначити силу взаємодії зарядів.

Кулон проводив дослідження в повітрі, в якому сила взаємодії зарядів досить добре збігалася з силою взаємодії зарядів у вакуумі. Дальші дослідження показали, що наявність речовини навколо зарядів впливає на силу їх взаємодії. Якщо за інших однакових умов (значення зарядів та їх розміщення) простір заповнити однорідною непровідною речовиною (гасом, водою, маслом, склом тощо), сила взаємодії між зарядами зменшиться. Природу цього явища розглянемо нижче.

Щоб обчислити сили взаємодії зарядів за формулами (44.1) і (44.3), треба знати значення коефіцієнта k.

Як уже згадувалося, значення k залежить від вибору одиниць, якими вимірюються величини, що входять до формули (44.1) або (44.3), тобто в даному випадку це заряди, відстань і сила. У СІ сила вимірюється ньютонами, відстань — метрами. Одиницею заряду, як ви знаєте з курсу фізики 8-го класу, є кулон. Нагадаємо, що 1 кулон (1 Кл) — це заряд, який проходить за 1 с через поперечний переріз провідника при силі струму 1 А. Визначити значення k можна так. Вимірявши силу взаємодії двох відомих зарядів, які знаходяться у вакуумі на відомій відстані один від одного, можна за формулою