Наприклад, якщо простір між пластинами конденсатора повністю заповнити гасом, його ємність збільшиться приблизно в 2 рази, слюда збільшує ємність у 6—7 раз, етиловий спирт — приблизно в 26 раз тощо.

Таким чином, електроємність плоского конденсатора прямо пропорційна робочій площі пластин і відносній діелектричній проникності діелектрика й обернено пропорційна відстані між пластинами:

де S — площа однієї з двох однакових пластин; d — відстань між пластинами; k — коефіцієнт пропорційності.

У СІ для плоского конденсатора коефіцієнт k дорівнює одиниці. Тоді

З формули (53.2) випливає, що, зменшуючи товщину діелектрика між пластинами, можна дістати конденсатор великої ємності. Однак зі зменшенням товщини діелектрика і незмінної різниці потенціалів між пластинами зростає напруженість поля конденсатора і за певної напруженості може відбутися пробій діелектрика — розряд, який руйнує ізоляцію конденсатора. Тому кожен конденсатор, крім електроємності, характеризується ще й максимальною робочою напругою.