Щоб повністю розмагнітити феромагнітне осердя, треба через обмотку пропустити струм протилежного напряму і тим самим створити магнітне поле з протилежно напрямленою індукцією (-В_с). Значення індукції В_с, за якої осердя розмагнічується, називається коерцетивною силою.

Якщо далі збільшувати силу струму в обмотці, процес намагнічування повториться до насичення. Потім можна повторити процес розмагнічування, і ми дістанемо замкнуту криву.

Таким чином, видно, що під час намагнічування і розмагнічування феромагнітного осердя індукція В ніби відстає від В₀. Це явище відставання В від В₍₎ називається явищем гістерезису (це слово і означає «відставання»). Завдяки цьому явищу і утворюється залишкова індукція. Зображена на малюнку 165 замкнута крива називається петлею гістерезису. Чим більша коерцетивна сила, тим важче розмагнітити магніт. Для сильного постійного магніту потрібно, щоб залишкова індукція В_г була великою. На малюнку 166 показано загальний вигляд петлі гістерезису двох типів феромагнетиків. У феромагнетиків, у яких петля гістерезису вузька (мал. 166, а), коерцетивна сила мала. Вони легко намагнічуються і розмагнічуються. Ці магнітні матеріали називають магнітом'якими. їх застосовують у таких приладах і пристроях, де феромагнетики часто перемагнічуються (електричні генератори, двигуни, трансформатори тощо). Магнітом'якими матеріалами є, наприклад, чисте залізо, в якого коерцетивна сила близько 10 ⁴ Тл, пермалой (сплав із 78 % нікелю і 22 % заліза), з коерцетивною силою близько 5 • 10 ^-6 Тл тощо.

У феромагнетиків, у яких петля гістерезису широка (мал. 166, б ), коерцетивна сила велика, і їх використову-