і при цьому не було відмічено зменшення сили струму. У ненадпровідному провіднику в цьому випадку струм швидко припиняється. Другою цікавою і важливою властивістю надпровідників є неможливість створення всередині речовини в надпровідному стані магнітного поля. Зовнішнє магнітне поле не проникає всередину надпровідників. Третя важлива особливість надпровідності полягає в тому, що магнітне поле руйнує стан надпровідності. Чим більше надпровідник охолоджений нижче температури переходу в надпровідний стан, тим сильніше і «критичне» магнітне поле, за якого зникає надпровідність. Магнітним полем, яке руйнує надпровідність, може бути і поле самого струму в надпровіднику. Надпровідники знаходять широке практичне застосування. Одним з найважливіших застосувань є створення потужних електромагнітів з надпровідними обмотками. Перевагами таких електромагнітів є: малі розміри і маса, мізерне споживання електричної енергії, можливість тривалого існування стабільного електромагнітного поля без втрат енергії. Однак дістати дуже сильне магнітне поле за допомогою надпровідного магніту не можна, оскільки таке поле руйнує надпровідний стан. Для кожного провідника в надпровідному стані існує критичне значення сили струму, перевищити яке, не порушуючи надпровідного стану, не можна. Надпровідні магніти застосовують у потужних прискорювачах елементарних частинок, у реакторах керованого термоядерного синтезу, в магнітогідродинамічних генераторах (МГД-генераторах), що перетворюють механічну енергію струменя розжареного йонізованого газу, який рухається в магнітному полі, в електричну енергію; в електронних мікроскопах, квантових підсилювачах та інших електронних приладах. Велику роботу ведуть учені й інженери у всьому світі з використання надпровідників в електроенергетиці, особливо для створення ліній електропередач по проводах без втрат. Створено і діють електричні генератори і трансформатори з надпровідними обмотками. Ведуться випробування надпровідного кабелю на силу струму 7500 А. Широко застосовуються надпровідники в електронно-обчислювальній техніці, зокрема для створення елементів пам'яті обчислювальних машин. Однак прогрес у техніці застосування надпровідників до недавніх пір стримувався високою вартістю систем глибокого охолодження провідників до наднизьких температур 15—20 К
|