за допомогою рідкого гелію. У 1986 р. було відкрито високотемпературну надпровідність керамік — складних оксидних сполук Лантану, Барію, Сульфуру та інших елементів. Надпровідність таких керамік зберігається до температур близько 100 К, які можна дістати, скориставшись значно дешевшим рідким азотом.

Пояснити надпровідність можна лише на основі квантової теорії, запропонованої у 1957 р. Д ж. Б а р д і н о м, А. К у-пером, Дж. Шріффером і M. М. Боголюбовим. Згідно з цією теорією в металі в надпровідному стані між електронами провідності відбувається обмін порціями (квантами) енергії, внаслідок чого між електронами виникають сили притягання, які можуть перевищувати кулонівські сили відштовхування. При цьому утворюються пари електронів, які рухаються в кристалічній решітці без опору.

§ 78. Електричний струм у напівпровідниках

У другій половині XX ст. у різних галузях народного господарства широкого розповсюдження набули напівпровідникові прилади. їх велика популярність пояснюється високою економічністю апаратури на напівпровідниках, довговічністю і міцністю за малих габаритів. Які ж речовини є напівпровідниками і які їх електричні властивості?

Звичайно напівпровідниками вважають речовини, питомий опір яких має проміжне значення між питомим опором металів і діелектриків. Проте є серед них речовини з проміжним значенням питомого опору, але вони не належать до напівпровідників. Деякі напівпровідники мають таку саму високу провідність електрики, як і метали. Напівпровідники відрізняються від інших речовин багатьма властивостями, і значення їх питомого опору не є основним серед них. Розглянемо деякі з цих властивостей.

Характерна особливість напівпровідників — це дуже сильна залежність їх питомого опору від стану речовини: температури, освітлення, наявності домішок тощо. В цьому легко переконатися на дослідах.

Складемо електричне коло з послідовно увімкнутих джерела струму і амперметра. Приєднаємо до цього кола шматок металевого провідника у вигляді спіральки МП і напівпровідник НП (наприклад, германієву пластинку) так, щоб їх можна було за допомогою вимикача К почергово вмикати в коло (мал. 173). Увімкнемо спочатку в коло металевий провідник (вимикач в положенні 1) і відмітимо