основі таких міркувань. З повсякденного досвіду ми знаємо, що у разі контакту (теплового контакту) два по-різному нагріті тіла обмінюються енергією внаслідок теплопередачі. Коли при цьому одне з них передає енергію іншому, то вважають, що перше тіло має вищу температуру, ніж друге. Якщо під час контакту тіла не обмінюються енергією теплопередачею, то вони мають однакову температуру. В цьому випадку кажуть, що тіла перебувають у тепловій рівновазі.

Метод вимірювання температур ґрунтується на встановленні теплової рівноваги між двома тілами під час теплового контакту. Якщо, наприклад, кожне з тіл А і В перебуває в тепловій рівновазі з тілом С, то ці тіла (А і В) знаходяться в тепловій рівновазі й між собою. Саме тому можна порівнювати стани теплової рівноваги тіл, не приводячи їх у безпосередній контакт, і ввести поняття температури.

Вважають, що два тіла А і В мають однакову температуру, якщо кожне з них перебуває в тепловій рівновазі з тілом С. Тіло С називають термометром. Отже, термометр — це тіло, яке перебуває у тепловому контакті з іншим, температуру якого вимірюють. Після встановлення між ними теплової рівноваги можна твердити, що виміряна температура дорівнює температурі термометра.

Зі зміною теплового стану тіла крім температури змінюються й інші його фізичні властивості (об'єм, електричний опір тощо). За зміною будь-якої з них можна судити про підвищення чи зниження температури тіла. Історично склалося так, що температуру почали вимірювати за зміною об'єму тіл під час нагрівання. Принцип побудови термометрів при цьому такий.

Приведемо тіло, вибране нами за «вимірювач» температури (термометричне тіло), в теплову рівновагу з танучим льодом. Припустимо, що його температура в цьому випадку дорівнює нулеві, і виміряємо об'єм тіла V_Q. Потім приведемо його в теплову рівновагу з киплячою під атмосферним тиском водою і визначимо відповідний об'єм тіла ^₁₀₀. Нехай у цьому випадку температура тіла дорівнює 100 градусів. Таким чином, зміні температури на 100 градусів відповідає зміна об'єму на V₁₀₀- V₀. Вважаючи, що об'єм термометричного тіла змінюється з температурою лінійно, дістанемо, що ¹/₁₀₀ зміни об'єму, тобто ¹"]°₀₀¹°' відповідає зміні температури на один градус.

Отже, за градус приймають одну соту різниці між температурами кипіння і замерзання чистої води за атмосферного тиску.

Встановлену таким чином температурну шкалу називають шкалою Цельсія на честь шведського астронома А. Ц е л ь-