співударянь виявиться достатньо для відокремлення йонів один від одного.

Одночасно з дисоціацією внаслідок співударянь стають можливими зворотні процеси — возз'єднання різнойменних йонів у нейтральні молекули. Цей процес називають рекомбінацією, або мо лізацією. У такому стані електроліту встановлюється рухома (динамічна) рівновага, за якої кількість йонів, які утворюються внаслідок дисоціації, дорівнює кількості йонів, які рекомбінують за той самий час.

Ви також знаєте, що здатність дисоціювати у різних речовин істотно різна і для кількісної характеристики ступеня дисоціації вводиться коефіцієнт, або ступінь дисоціації а, який показує, яка частина молекул розчиненої речовини розпалася на йони.

Отже, під час розчинення відбувається розпад частини молекул речовини на йони. Коли зовнішнє електричне поле відсутнє, йони в електроліті здійснюють хаотичний тепловий рух. Але якщо створити в електроліті електричне поле, позитивні йони набувають додаткової швидкості (швидкість дрейфа) у напрямі електричного поля, а негативні йони — у протилежному напрямі. На хаотичний тепловий рух накладається напрямлене зміщення йонів, тобто виникає електричний струм.

Напрямлений рух йонів в електричному полі ви спостерігали на досліді на уроках хімії (мал. 198). Нагадаємо цей дослід. Змочений розчином якогось безбарвного електроліту, наприклад глауберової солі Na₂S0₄, кухонної солі NaCl тощо, фільтрувальний папір кладуть на скло. Якщо накидати на цей папір шматочків кольорової солі, наприклад СuС1₂ або К₂Сr0₄, то вони розчинятимуться і навколо кожного утворюється забарвлена кругла пляма. Але якщо перед тим, як кидати шматочки солі, опустити на папір два електроди і приєднати їх до джерела постійної напруги, то замість круглої плями від кожного шматочка потягнеться кольоровий язичок у напрямі катода тоді, коли