кольоровими є позитивні йони солі, або ж у напрямі анода, якщо забарвлення розчину надають негативні йони. Цей дослід дає змогу не лише спостерігати рух йонів, а й оцінити порядок швидкості напрямленого переміщення йонів. Досліди показують, що електропровідність електролітів з підвищенням температури зростає. Це пояснюється тим, що під час нагрівання електроліту зростає ступінь дисоціації, тобто концентрація йонів, і зростає їх рухливість, що веде до зменшення опору.

Отже, електропровідність електролітів, на відміну від електронної провідності металів, є йонною (електролітичною). Таку провідність мають не лише водні та інші розчини солей, кислот і лугів, а й розплавлені солі, кристали багатьох сполук.

? 1. Чиста вода не проводить електричного струму. Чому вона стає провідником у разі розчинення в ній солей, кислот або лугів? 2. Що являє собою електричний струм в електролітах? 3. Від чого залежить електропровідність електролітів?

§ 89. Закони електролізу

З курсу хімії ви знаєте, що електроліз полягає у виділенні на електродах нових речовин, яких не було в розчині. Це можна пояснити так. Під дією електричного поля негативно заряджені йони (аніони) рухаються до анода, віддають йому надлишок електронів і перетворюються на нейтральні атоми (або групи атомів). Позитивно заряджені йони (катіони) рухаються до катода, дістають від нього електрони і теж перетворюються в нейтральні атоми, які не можуть існувати без надлишкового заряду і тому вступають у хімічну реакцію з розчинником або матеріалом електродів. В обох випадках біля поверхні електродів відбувається виділення нових речовин. В хімії ви розглянули приклад електролізу розчину хлориду купруму СuС1₂ і йодиду калію КІ, розглянули вторинні хімічні реакції, які відбуваються у процесі електролізу.

Розглянемо явище електролізу з кількісного боку, тобто встановимо залежність між кількістю речовини, яка виділяється під час електролізу на електродах, і кількістю електрики (зарядом), яка пройшла крізь електроліт. Така залежність вперше була встановлена М. Фарадеєм у 1833 р. Вона безпосередньо випливає з йонного характеру провідності електролітів.

Нехай за час t крізь електроліт проходить кількість електрики q. Заряд одного йона q₀ = ne, де n — валентність йона, а e — елементарний електричний заряд. Кількість n₀