однією безперервно діючою середньою силою. Значення цієї сили, що припадає на одиницю поверхні стінки, визначає тиск, який чинить газ на стінку посудини.

Переконатися в цьому можна за допомогою моделі (мал. 12). Якщо кількість кульок, що падають на площадку в одиницю часу, велика, сили ударів окремих кульок «зливаються» в загальну середню силу тиску, яку показує стрілка приладу. Щоб визначити тиск газу, треба цю силу поділити на площу відповідної поверхні.

Таким чином, тиск газу — це результат співударів зі стінкою великої кількості молекул. Оскільки молекули рухаються зовсім невпорядковано, а число їх в одиниці об'єму газу дуже велике, то відбувається в середньому однакова кількість ударів у будь-якому напрямі, тому тиск газу на всі стінки посудини має бути однаковим, про що говорить закон Паскаля.

Ні наші органи чуття, ні прилади не в змозі відмічати удари окремих молекул, вони сприймають лише деяке середнє значення імпульсів, яке і визначає тиск газу. У середньому він сталий, хоча в окремі моменти часу мають місце невеликі відхилення (флуктуації) в той чи інший бік. Якщо ж кількість молекул мала, то їх швидкості й число ударів об стінки в різні моменти сильно відрізняються, тобто флуктуації тиску в цьому випадку дуже великі. У випадку однієї чи кількох молекул поняття тиску взагалі втрачає смисл. Таким чином, тиск газу — це величина, яка характеризує стан великої кількості молекул, тобто макроскопічна величина.

? 1. Який зв'язок існує між температурою і середньою кінетичною енергією поступального руху молекул газу? 2. Чим відрізняються гарячі й холодні тіла? 3. У чому полягає фізичний зміст сталої Больцмана? 4. Чи правильним є твердження, що при абсолютному нулі температури припиняється будь-який рух частинок? 5. Як пояснити тиск газу на основі молекулярно-кінетичної теорії? Від чого він залежить? 6. У кабіні космічного корабля, який летить по орбіті, підтримується нормальний атмосферний тиск. Як це пояснити, адже повітря в кабіні невагоме?

§ 9. Основне рівняння молекулярно-кінетичної теорії газів