лення кристалічних тіл відбувається за цілком певної температури. Так, лід тане (якщо атмосферний тиск нормальний) за 0 С, свинець плавиться за 327 С, залізо — за 1530 °С тощо. Щоб розплавити тверде кристалічне тіло, йому треба надати ззовні певну кількість теплоти. Перед початком плавлення передана тілу кількість теплоти Q₁ = с₁т(Т_пл - Т) йде на його нагрівання до температури плавлення. В міру нагрівання середня енергія молекул тіла зростає. В основному це відбувається завдяки зростанню середньої кінетичної енергії частинок, однак і їх потенціальна енергія також зростає, оскільки з підвищенням температури збільшуються відстані між молекулами. Це спричиняє послаблення сил притягання між частинками, які утворюють кристал. За високої температури ці сили зменшуються настільки, що починає руйнуватися кристалічна решітка — відбувається перехід речовини в рідкий стан. Після досягнення температури плавлення вся підведена до тіла енергія йде на збільшення потенціальної енергії молекул і подолання зв'язків між ними, а їх кінетична енергія (отже, і температура тіла, яке плавиться) залишається незмінною.

Це зрозуміло, оскільки після руйнування кристалічної решітки надана кількість теплоти йде на збільшення кінетичної енергії молекул.

Задача. У плавильну піч завантажили 2000 кг чавуну, взятого за температури 20 С. Яку кількість теплоти треба витратити на його плавлення? Скільки льоду, взятого за 0 С, можна було б розплавити за рахунок цієї кількості теплоти? Питома теплота плавлення чавуну 1,4 • 10⁵ Дж/кг, питома