від макроскопічних параметрів, які можна безпосередньо виміряти.

Простий розв'язок ця задача має для випадку ідеального газу. Внутрішня енергія ідеального газу становить суму лише кінетичних енергій теплового руху його частинок, оскільки взаємодією частинок в ідеальному газі можна знехтувати. Найпростіше можна обчислити внутрішню енергію ідеального одноатомного газу (гелію, неону, аргону та ін.), бо його молекули здійснюють лише поступальний рух.

Під час нагрівання газу його внутрішня енергія збільшується, а під час охолодження — зменшується.

Якщо збільшити масу газу, то збільшиться і його внутрішня енергія (U - m). Внутрішня енергія залежить від виду газу, тобто від його молярної маси: U ~ чим більше М, тим менше атомів буде в даній масі газу.

Якщо молекули ідеального газу складніші, ніж одноатомні, то його внутрішня енергія також пропорційна абсолютній температурі, але коефіцієнт пропорційності між U і Т інший. Це пояснюється тим, що складні молекули не лише рухаються поступально, а й обертаються. Внутрішня енергія таких газів дорівнює сумі енергій поступального й обертального руху молекул.

Ми встановили, що внутрішня енергія ідеального газу залежить від одного параметра — температури. Від об'єму внутрішня енергія ідеального газу не залежить через те, що потенціальна енергія взаємодії його молекул, як вважають, дорівнює нулю.

У реальних газів, рідин і твердих тіл середня потенціальна енергія взаємодії молекул не дорівнює нулю. Щоправда, для газів вона набагато менша за середню кінетичну енергію, але для твердих і рідких тіл порівнянна з кінетичною. Середня