об лопатки, і турбіни реактивної дії, в яких лопатки розміщені так, що пара, вириваючись зі щілин між ними, створює реактивну тягу.

Найпростіша турбіна активної дії зображена на малюнку 80. Вона складається з насадженого на вал 1 одного ротора 2 і тому називається односту-пеневою. Проти зігнутих стальних лопаток 3 розміщене одне (або кілька) сопло 4. Корпус 5 турбіни забезпечений випускним патрубком 6.

У такій турбіні пара розширюється тільки в каналі сопла. Міжлопаточні канали сопла мають сталий переріз, і пара, яка проходить ними, не розширюється, а тільки змінює напрям руху, діючи на лопатку з деякою силою. Ця сила змушує ротор і вал обертатися, виконуючи роботу за рахунок кінетичної енергії пари.

Одноступеневі турбіни мають низький ККД, їх будують лише малої потужності для приведення в рух невеликих машин. Сучасні потужні турбіни роблять багатоступеневими (мал. 81), тобто ротори таких турбін мають кілька рядів робочих лопаток, розділених нерухомими перегородками.

До позитивних якостей парової турбіни слід віднести швидкохідність, компактність, значну потужність і велику питому потужність (потужність, яка припадає на одиницю маси двигуна). ККД парових турбін досягає 25 %. Недоліками їх є інерційність (значний час для пуску й зупинки), неможливість регулювання швидкості обертання в широких межах,

відсутність зворотного ходу.

Перспективний двигун — газова турбіна. Працює вона аналогічно паровій, але робочим тілом в ній служить розжарений газ. Оскільки його температура значно вища за температуру пари, ККД газової турбіни набагато перевищує ККД парової, досягаючи 60—65 %.

Великою перевагою газових турбін перед паровими є відсутність громіздкої котельної установки, що дає змогу застосовувати їх не тільки для вироблення електроенергії на теплових і атомних електростанціях, а й на транспорті. Як двигуни

Мал. 80