гулювання температури, пожежну сигналізацію, контроль за температурним режимом працюючих машин і механізмів тощо.

Для прикладу розглянемо принцип будови установки для регулювання температури в певних межах (наприклад, в термостатах, інкубаторах тощо). Схему такої установки показано на малюнку 178. Повітря в приміщенні нагрівають за допомогою електричного нагрівника, увімкнутого в мережу через контакти електромагнітного реле К і Я. Під час нагрівання повітря нагрівається і терморезистор, що веде до зменшення його опору і зростання сили струму, який проходить в обмотці реле Р. У разі досягнення певної сили струму реле спрацьовує — рухомий контакт відходить від нерухомого, коло нагрівника розривається і повітря в приміщенні починає охолоджуватися. Із зниженням температури до певного значення опір термо-резистора знову зростає і електромагнітне реле «відпустить» рухомий контакт — коло нагрівника замкнеться. Добираючи відповідний терморезистор, нагрівник і електромагнітне реле, можна створити терморегулятор для потрібних режимів експлуатації.

Залежність опору напівпровідників від освітлення (§ 78) використовується у фоторезисторах (фотоопорах). Найпростіший фоторезистор — це діелектрична пластинка (мал. 179), на яку нанесено тонкий шар напівпровідника. На кінцях цього шару закріплені металеві електроди, а всю систему вміщують у пластмасовий корпус з віконцем для світлових променів.

Фоторезистори використовуються в різних пристроях автоматики й телемеханіки, у пристроях для відтворення оптичного запису звуку тощо. Вони дають змогу керувати на відстані виробничими процесами, автоматично відрізняти порушення

нормального ходу процесу і зупиняти його в таких випадках.

На малюнку 180 наведено схему фотореле з фоторезистором, за допомогою якого можна здійснювати автоматичне вмикання і вимикання маяків, освітлення вулиць міст тощо.

Вдень сонячне світло освітлює фоторезистор, і від того його опір незначний. За цих умов у колі

Мал. 178

Мал. 179

246