на великі кути призводить до руйнування тіла — зрізу. Зріз дістаємо за допомогою ножиць, долота, зубила, пилки.

Деформація згину. Якщо закріпити один кінець горизонтально розміщеного стержня, а на вільний кінець подіяти силою F, напрямленою вертикально вниз (мал. 55, а), то стержень зігнеться. Покладемо стержень на дві опори, а до його середини прикладемо силу F, напрямлену перпендикулярно до нього (мал. 55, б). При цьому стержень прогнеться. Під час згину одна сторона — опукла — зазнає розтягу, а друга — увігнута — стиску. Всередині зігнутого тіла є шар, який не зазнає ні розтягу, ні стиску і називається нейтральним шаром.

Отже, згин — деформація, що зводиться до розтягування і стискання, неоднакових в різних частинах тіла. Поблизу нейтрального шару тіло майже не зазнає деформації. В цьому шарі малі й сили, що виникають під час деформації. Тому площу поперечного перерізу зігнутої деталі можна значно зменшити навколо нейтрального шару. У сучасній техніці і в будівництві замість стержнів і суцільних брусків здебільшого використовують труби (мал. 56, а), двотаврові балки (мал. 56, б), рейки (мал. 56, в), швелери (мал. 56, г), що полегшує конструкцію й економить матеріал.

Сама природа в процесі еволюції наділила людину і тварин трубчастими кістками кінцівок і зробила стебла злаків трубчастими, поєднавши економію матеріалу з міцністю і легкістю «конструкції».

Деформація кручення. Якщо до торців стержня прикласти дві пари сил, які повертають ці торці в протилежні боки