Тоді робота, виконувана силами електричного поля на переміщення заряду q з точки 1 поля в точку 2, дорівнює добутку заряду на різницю потенціалів між цими точками:

Отже, робота щодо переміщення заряду в електричному полі може бути визначена тільки тоді, коли зазначені початкова і кінцева точки шляху, аналогічно визначенню роботи в полі тяжіння. Тому фізичний смисл має тільки різниця потенціалів між двома точками поля, яка дістала особливу назву — напруга. Якщо якимсь способом задати потенціал однієї довільної точки поля, то можна обчислити потенціал усіх оточуючих її точок. Отже, коли йдеться про «потенціал даної точки електричного поля», під цим розуміють різницю потенціалів між даною точкою поля заряду і деякою точкою поля, потенціал якої умовно приймають за нуль. Таким звичайно вважають потенціал тих точок поля заряду, які знаходяться від нього на нескінченно великій відстані. Тому на основі (50.1) для точки 1 поля

У цьому випадку потенціал даної точки поля чисельно дорівнює роботі, яку виконують сили поля під час переміщення одиниці позитивного заряду з даної точки поля в нескінченно віддалену, потенціал якої дорівнює нулю.