із таких розрядів, який має важливі застосування в техніці, є іскровий.

Якщо поступово збільшувати напругу між двома вміщеними в атмосферне повітря електродами, за певної напруги між електродами проскакує електрична іскра. Вона має вигляд тонкого, яскраво світного, зігнутого і розгалуженого шнура (мал. 205). При цьому іскровий розряд з величезною швидкістю пронизує проміжок між електродами, гасне і знову виникає, так що око бачить одну суцільну іскру. Розряд звичайно супроводжується характерним тріском і блакитнуватим свіченням.

Характерним прикладом потужного іскрового розряду є блискавка — електричний розряд між негативно зарядженою хмарою і позитивно зарядженою поверхнею землі або між двома хмарами, які мають різні потенціали. Максимальна сила струму в блискавці досягає десятків і сотень ампер, її тривалість порядку 10^-5 с, різниця потенціалів між хмарою і землею іноді перевищує 15-10⁷ В, а довжина блискавки може становити десятки кілометрів.

Якщо проміжок між електродами невеликий, іскровий розряд викликає специфічне руйнування анода, яке називається електричною ерозією. Явище електричної ерозії застосовується в техніці для обробки металів.

Коронний розряд. За атмосферного тиску в дуже неоднорідних електричних полях, наприклад поблизу проводів ліній високої напруги, спостерігається розряд, світна ділянка якого часто нагадує корону. Тому цей розряд і називають коронним.

Густина електричного заряду на поверхні провідника тим більша, чим більша його кривизна. Тому поблизу проводів високовольтних електропередач виникає сильне електричне поле. Якщо напруженість цього поля перевищить 3 ^. 10⁶ В/м, настає розряд і біля дротини виникає свічення. Коли провідник заряджений негативно, наявні у повітрі позитивні йони бомбардують його і вибивають електрони. Ці електрони, потрапивши в сильне електричне поле провідника, йонізують

Мал. 169