молекули повітря і спричиняють його свічення. У разі позитивного заряду провідника електричне поле розганяє наявні в повітрі (за рахунок різних йонізаторів) електрони поблизу цього провідника до такої швидкості, що вони можуть у результаті ударів йонізувати молекули. В міру віддалення від поверхні провідника напруженість швидко зменшується. Тому йонізація і пов'язане з нею свічення повітря спостерігаються лише поблизу провідника.

Іноді коронний розряд виникає в природі під впливом атмосферної електрики. Перед грозою чи під час неї нерідко на вістрях і гострих кутах високо піднятих предметів (вершинах дерев, шпилях башт, антенах тощо) спалахують схожі на китиці конуси свічення. В давнину це свічення дістало назву вогнів святого Ельма. Особливо часто це свічення спостерігається високо в горах.

Виникнення коронного розряду доводиться завжди враховувати в техніці високих напруг. Так, виникаючи на високовольтних лініях передач, такий розряд призводить до втрат електроенергії. Щоб коронний розряд не міг виникнути, провідники високовольтних ліній повинні мати досить великий діаметр, тим більший, чим вища напруга лінії.

Дуговий розряд. Якщо одержати іскровий розряд, а потім поступово зменшувати електричний опір кола, зменшуючи відстань між електродами, розряд перейде з переривчастого у безперервний — виникає новий вид газового розряду, який дістав назву дугового. При цьому сила струму різко зростає, досягаючи десятків і сотень амперів, а напруга на розрядному проміжку падає до кількох десятків вольтів.

Дуговий розряд можна одержати, обминувши стадію іскри. Для цього електроди зближують до дотику, в місцях контакту вони розжарюються струмом, потім їх розсовують і одержують між електродами електричну дугу. Основною причиною дугового розряду є інтенсивне випускання термоелектронів розжареним електродом. Ці електрони прискорюються електричним полем і здійснюють ударну йонізацію молекул газу. Важливе значення має при цьому також термічна йонізація молекул навколишнього середовища.

Від горіння дуги вугільний електрод загострюється, а на аноді утворюється заглиблення — кратер. Температура кратера за атмосферного тиску становить близько 4000 °С, а під тиском 20 атм перевищує 7000 С, тобто вища за температуру зовнішньої поверхні Сонця (близько 6000 °С). Катод дуги має нижчу температуру, за атмосферного тиску його температура дорівнює приблизно 3500 °С.