Мал. 37 Мал. 38

можна виявити, що абсолютна величина сили поверхневого натягу F пропорційна довжині І рухомої сторони каркаса, а відношення ^F/₁ для плівки з даної рідини завжди одне й те саме. Не залежить воно і від матеріалу каркаса. Отже, відношення сили поверхневого натягу, яка діє на межі поверхні рідини, до довжини цієї межі характеризує вільну поверхню самої рідини.

Відношення сили поверхневого натягу до довжини периметра, який обмежує поверхню рідини, називається поверхневим натягом. Цю величину позначають літерою ст:

З формули (20.1) видно, що поверхневий натяг вимірюють у ньютонах на метр (Н/м).

Задача 1. Вертикальний прямокутний дротяний каркас, одна горизонтальна сторона (перетинка) якого рухома і може ковзати по бічних, опускають у мильну воду, а потім витягують. Мильна плівка, що утворилася на каркасі, скорочуючись, піднімає горизонтальну перетинку завдовжки 75 мм в тому випадку, коли її маса і маса підвішеного до неї тягарця не перевищують 1,14 г. Визначити поверхневий натяг плівки.

Усі описані явища можуть створити враження, що поверхня рідини являє собою реальну натягнуту плівку, яку можна стягнути з рідини, мов шкірку з персика. Насправді такої натягнутої пружної плівки на поверхні рідини не існує. Будь-які молекули, які опиняються на її поверхні, знаходяться в особливих умовах порівняно з молекулами всередині рідини. І, як ми бачили, саме цим пояснюються властивості поверхневого шару.