молекули води одна з одною. Ось чому без мила не можна відмити засмальцьовані поверхні, жирні руки тощо.

Явище змочування має велике практичне значення під час склеювання, паяння, фарбування тіл, змащення тертьових поверхонь тощо. Особливо широко застосовується воно у флотаційних процесах (збагачення руд цінною породою). В основу цих процесів покладені явища зміни сили поверхневого натягу рідини різними домішками і неоднакове змочування нею різних твердих тіл.

Практично флотацію здійснюють так: гірську породу, яка складається з крупинок руди цінного металу і з крупинок пустої породи, подрібнюють у порошок, де розміри частинок становлять 0,1—0,01 мм. Цей порошок змішують з водою, в яку додано трохи масла (мал. 39, а). При цьому утворюється піна; бульбашки повітря, оточені плівкою масла, легко прилипають до змочуваних маслом крупинок металевої руди, піднімаючи їх вгору, в той час як шматочки пустої породи, змочені водою, осідають на дно відстійника (мал. 39, б). В результаті руда металу відокремлюється від пустої породи.

Якщо треба вилучити кілька металів із суміші руд, то, користуючись флотацією, спочатку відокремлюють руди від гірської породи, а потім знову за допомогою флотаційних процесів — РУДУ одного металу від руди іншого, вводячи у ванну поверхнево-активні речовини. Вони змінюють силу поверхневого натягу рідини в ній так, що бульбашки повітря у більшій кількості прилипають до крупинок руди одного металу, ніж іншого: перші з них спливають, а другі — тонуть.

Під час механічної обробки металів, а також під час буріння свердловин у гірських породах їх змочують спеціальними рідинами, що полегшує і прискорює їх обробку.