Явище змочування доводиться враховувати і під час конструювання космічних апаратів. Справа в тому, що у стані невагомості змочувальна рідина розпливається по стінках посудини, у якій вона знаходиться, а незмочувальна збирається великою краплею всередині посудини. Тому матеріал стінок і форму паливних баків доводиться вибирати так, щоб паливо утримувалось біля отворів, через які відбувається його перекачування до двигунів.

? 1. За яких умов рідина змочує тверде тіло? Не змочує тверде тіло? 2. Чи можна змащувати тертьові поверхні машин рідкими мастильними матеріалами, які не змочують ці поверхні? Чому? 3. Чому водоплавні птахи виходять сухими з води?

§ 22. Капілярні явища

Змочування чи незмочування рідиною стінок посудини впливає на форму вільної поверхні рідини в посудині. Якщо рідину налито в широку посудину, то форма її поверхні визначається силою тяжіння, яка, природно, забезпечує плоску і горизонтальну поверхню. Однак біля самих стінок посудини поверхня рідини все ж викривляється: рідина, що змочує стінки, біля країв посудини піднімається (рідина прилипає до стінки), утворюючи так званий увігнутий меніск (мал. 40, а). Незмочувальна рідина опускається біля стінок посудини (рідина відходить від стінок), утворюючи опуклий меніск (мал. 40, б).

Утворення меніска рідиною у вузьких трубках приводить до несподіваних явищ. Опустимо в рідину, наприклад у воду, дуже вузьку скляну трубку, яку називають капілярною (від латинського слова «капілларіс» — волосяний). Здавалося б (див. підручник з фізики для 7-го класу), однорідна рідина і в

Мал. 40 Мал. 41 Мал. 42