невий натяг спирту, якщо з трубки впало п = 100 крапель, загальна маса яких m = 0,71 г. Діаметр трубки d = 1 мм.

3. Для визначення поверхневого натягу мильного розчину використали динамометр і дротяне кільце діаметром d = 12 см і масою m = 20 г. Під час відривання кільця від поверхні рідини динамометр показав силу F = 0,227 H. Яке значення дістали для поверхневого натягу в результаті досліду?

4. Хворому приписали приймати певну кількість крапель ліків. Як треба змінити їх число, якщо краплі відлічують у жарко натопленому приміщенні?

§ 21. Явища змочування і незмочування

З явищами змочування і незмочування ви вже ознайомилися в 7-му класі і знаєте, що вони є результатом дії молекулярних сил. Пригадаємо деякі з розглянутих тоді прикладів і дослідів.

Вода, потрапивши на покритий жиром чи парафіном папір, утворює сферичні краплі, а на чистому склі розпливається тонким шаром. Ртуть на склі не розпливається подібно до води, а збирається в окремі краплі, на цинковій, мідній чи залізній поверхнях вона розпливається тонким шаром. Отже, різні рідини поводять себе по-різному на одній і тій самій твердій поверхні; і в той же час, поведінка однієї і тієї самої рідини залежить від того, з яким твердим тілом вона стикається.

Про рідину, яка розпливається тонкою плівкою по твердому тілу, кажуть, що вона змочує дане тверде тіло. Про рідину, яка не розпливається, а, навпаки, стягується в краплю, кажуть, що вона не змочує це тіло.

Чим же пояснюються явища змочування і незмочування? Чому одна й та сама рідина змочує поверхні одних твердих тіл і не змочує поверхні інших? Для пояснення цих явищ слід враховувати не лише сили притягання молекул рідини одна до одної, які приводять до стягування її в краплю, а й сили притягання між молекулами рідини і молекулами твердого тіла (опори). Якщо ці сили більші за сили притягання між молекулами самої рідини, то рідина розпливається по поверхні твердого тіла. Якщо ж переважають сили притягання між молекулами самої рідини, то вона стягується в краплю.

У деяких випадках ми зацікавлені в тому, щоб поверхня твердого тіла, наприклад водонепроникної тканини, не змочувалась водою. Це досягається тим, що тканину просочують речовиною, молекули якої взаємодіють з молекулами води слабше, ніж молекули води одна з одною.

І навпаки, коли потрібно, щоб тканина добре змочувалася водою, треба її покрити речовиною (милом, пральним порошком), молекули якої взаємодіють з тканиною сильніше, ніж